Центр допомоги та логістики "Паляниця" продовжує рубрику "Історії війни". Це факти, свідоцтво про те, як звіряча агресія російської федерації зруйнувала мирне життя українців. Це історії переселенців, які були вимушені покинути рідні домівки внаслідок агресії російської федерації. Родина Сьомових. Сергій та Єлизавета, і їх дітки: Дар’я 2014 р.н. та двійнята Міланка і Кирюша 2022 р.н. З села Дніпровське Дніпропетровської області.
Ми хоч і переїхали до міста Кам'янське, з села яке розташоване в тій самій області і де не ведуться такі активні бойові дії, але у кожної людини зараз в країні настали нелегкі часи, і у кожної людини своя історія життя. До моєї декретної відпустки я працювала продавцем консультантом, чоловік працював зварником. Одружились в 2020 році з початку жили разом з батьками потім змогли придбати власну квартиру. Дар’я почала ходити до школи. В 2021 році завагітніла в друге і за прогнозами лікарів я повинна народити в червні 2022 році двійню. Чоловіку прийшлось працювати ще більше, адже не так багато часу є, щоб підготуватись до народження двійні. Приходилось йому кожен день їздити на роботу, аж за 80 кілометрів в один бік від дому, бо роботи в селі не дуже багато. Якщо не має власного транспорту, то взагалі важко. До лікарні, щоб здати всі необхідні аналізи чи пройти плановий огляд, теж необхідно подолати чи малий шлях. 24.02.2022 р. коли розпочалось повномасштабне вторгнення рф, стало страшно за дітей і за себе. Роботи в мене не стало та і у чоловіка її поменшало. З початку думали виїхати до Європи, але не фінансів не можливості такої не було, бо без чоловіка я виїжджати категорично відмовлялась. І дуже хотілось все ж таки народити в власній країні. Терміни народжувати підходили все ближче і треба було приймати рішення. Вирішили переїхати до найближчого міста - Камʼянського. В червні народились двійнята. Чоловіку прийшлось відмовитись від роботи, бо мені дуже важко з трьома дітьми самій, ходить тільки на підробітки. Коштів на все не хватає і завдяки волонтерській підтримці, яка хоч і мінімальна, але все ж таки дуже допомагає. На одних тільки памперсах, дитячому харчуванні та речах можливо розоритись. Дуже дякуємо волонтерській підтримці в ці скрутні часи для кожного з нас.
