Центр допомоги та логістики "Паляниця" продовжує рубрику "Історії війни". Це факти, свідоцтво про те, як звіряча агресія російської федерації зруйнувала мирне життя українців. Це історії переселенців, які були вимушені покинути рідні домівки внаслідок агресії російської федерації.
Я, Іовова Олександра, народилась в Бердянську в приморському містечку, красивому та коханому. Закінчила школу та пішла працювати на трикотажну фабрику швачкою. Була ударницею праці. Моє фото було розміщене на дошках пошани самої фабриці та у місті. Вибрали в депутати міської ради. Пішла на пенсію ветераном праці, пропрацювавши 36,5 років. Була заміжня, але дітей Бог не дав. Мама прохворівши 9 років після інсульту, померла на моїх руках. Я залишилась одна. Все змінилось 24.02.2022 року, коли почалась війна. Мені довелось 26.02.2022 р. покинути Бердянськ і переїхати в м. Камʼянське, до двоюрідної сестри, живу в неї вже цілих 7 місяців. А 27.02.2022р. наш Бердянськ захватили рашисти. Все що було нажито за роки, в один день було зруйновано. Завдяки допомозі волонтерським організаціям, які забезпечують майже всім необхідним із продуктів та речей таких як я, трошки легше виживати. Люди тут добрі та привітні завжди готові допомогти, якщо звертаєшся за допомогою.
